Часті питання

Бо стандартних комерційних пропозицій не маємо. Кожну складаємо індивідуально за тими завданнями, які перед вами стоять, і за вашими побажаннями. Для визначення всіх деталей необхідна особиста зустріч із представником замовника та стратегічна консультація.

Справді, зображення з розширенням JPG, як правило, мають чудовий вигляд на екрані комп'ютера. Але при цьому на друці вони виходять неякісно. Адже будь-який екран має меншу кількість точок на дюйм ще й світиться, тому картинка нам здається детальною та соковитою. До зображень для друку вимоги значно вищі: якщо стандарт для монітора — лише 72 точки на дюйм, то для друку — 300 dpi. Скажімо, образ заповнює 22-дюймовий екран (із роздільною здатністю 1680х1050), але якісно його надрукувати можна лише розміром 5,6х3,5 дюйма (140х90 мм) — трохи більшим за візитку.

Є ще одна причина, чому JPG небажаний для друку. Будь-які зміни його розміру відбуваються із втратами якості. Їх не компенсуєш, просто збільшивши роздільну здатність до необхідних 300 dpi. Це загрожує дефектами поліграфічного зображення. Наприклад, ілюстрацію в форматі TIFF або PSD розміром 30 Mb можна стиснути у JPG до 3 Mb. Саме тому JPG такий зручний для інтернету, де менша «вага» файлу означає швидше завантаження сторінок, а втрати якості не видно. Але ви неодмінно помітите дефекти на друкованому зображенні.

Перш ніж поставити ілюстрацію у верстку, відкрийте її у Photoshop і до початку всіх перетворень надайте потрібного розміру та роздільності 300 dpi, переведіть у колірний простір CMYK (не RGB!), а тоді збережіть файл у форматі «без стиснення» як PSD, PDF або TIFF. Якщо виникнуть запитання, звертайтеся — допоможемо.

Білий колір під зображення CMYK потрібно зробити як окремий, верхній шар. Зразок кольору має називатися White (обов'язково з великої літери) Spot color (Тип кольору — плашковий). Але він повинен бути не білим, а видимим. Наприклад, М-100 Y-100. Шар із білим кольором має бути Overprint (накладення заливки / обведення). Перевірити правильність макета можна у віконці «Перегляд кольороподілу».

Некоректно підготовлений макет повертаємо замовнику на доопрацювання. Якщо його готує дизайнер нашої компанії, то це потребує доплати, яка залежатиме від складності макета.

Увага! Приймаємо до друку лише файли у форматах TIFF або PDF.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФАЙЛІВ.

• Не допускати використання кольорових моделей, окрім CMYK.
• Кольоровий профіль — ICO Coated v2 (ECI), Coated FOGRA 39 або Coated FOGRA 27.
• Виліт за обріз — по 3 мм.
• Відступи для перфорації на пружину — 15 мм від краю готового виробу.
• Елементи дизайну — за 5 мм всередину від краю виробу.
• У макетах, зверстаних у програмах Corel, Illustrator, шрифти мають бути в кривих. - Роздільна здатність для растрових зображень — не менша за 300 dpi, усі шари зведені.
• Заливка чорним — за формулою: С:60; М:40; Y:40; K:100.
• Заливка чорним (текст) — за формулою: С:0; М:0; Y:0; K:100.
• Обираючи кольори, не варто довіряти зображенню вашого монітора, як і відбитку з офісного принтера.
• Один файл має вміщувати один виріб.
• Макет не повинен містити жодних ІСС-профілів.
• Підтвердженням коректності та відповідності макета є затверджений по e-mail електронний макет, висланий замовнику.
• Не допускати прозоростей тла, менших за 20% (за наявності прозоростей необхідно злити шари у макеті шляхом растрування).
• Усі зображення в макетах мають бути вмонтовані в макет і бути у кольорових моделях CMYK.
• На макетах для друку не має бути ліній біга, пунктирів, міток для свердління — усе це треба надсилати як прев’ю для розуміння, де бігувати, свердлити і складати.
• У макетах не допускати наявності підписів, штампів і печаток (якщо необхідність усе-таки є, зверху підписів, штампів і печаток має бути позначка КОПІЯ).

2. МАКЕТУВАННЯ ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ.
Для всіх макетів, що готуються до друку, діє універсальне правило: до розмірів готового виробу необхідно додавати по 2 мм для обрізу з кожного боку. А всі підписи та важливі елементи дизайну потрібно розміщувати на відстані 5 мм від країв готового виробу.

Наприклад, якщо розмір візитки в готовому вигляді — 90х50, то розмір макета — 94х54. Якщо розмір єврофлаєра в готовому вигляді — 210х99, то в макеті — 214х103.

3. МАКЕТУВАННЯ БУКЛЕТІВ.

• Подаючи макети буклетів із двома чи більше згинами, необхідно враховувати, що відстань між фальцами має бути різною. Сторона, що загортається всередину, повинна бути міліметрів на два коротшою (див. рисунок нижче).
• При друку на біндер обкладинку подавати окремим файлом, розкладену з урахуванням корінця (його товщину можна дізнатись у менеджера), а внутрішній блок — із відступом 15 мм від сторони кріплення обкладинки чи перфорації.

4. ПІДГОТОВКА КАТАЛОГІВ ДО ДРУКУ.

• Макет має бути у форматі PDF.
• Макет каталогу необхідно створювати у програмах Illustrator або InDesign. Недопустимо надавати макет у форматах растрової графіки — TIFF, PSD, JPG.
• Вильоти з кожного боку — 3 мм.
• У разі скріплення скобою вильоти в макеті — 0 мм всередині.
• Межа розташування важливих елементів і написів усередину каталогу — 5 мм.
• Чорний текст однією фарбою — за формулою: С:0; М:0; Y:0; K:100.
• Текст — у кривих.
• Внутрішній блок та обкладинка каталогу — одним файлом.
• Недопустимо подавати файли розворотами, приймаємо лише посторінкові.

Цифровий друк — це отримання відбитків з електронних файлів, без застосування проміжних друкованих форм, а безпосередньо на папері чи іншому носії. Цей друк буває лазерний і струменевий. Методом лазерного виготовляють візитки, буклети, брошури, книжки, невеликі плакати й іншу малоформатну продукцію. Струменевий застосовують у широкоформатній поліграфії — для виробництва розтяжок, банерів, плакатів тощо.

Офсетний друк — це перенесення зображення на папір зі спеціальної пластини (друкарської форми). На ній створюють шаблон зображення з металевих друкарських елементів. Офсетна машина за швидкістю друку перевершує будь-яке цифрове поліграфічне обладнання. Однак не можна забувати й про підготовчі роботи, які можуть займати до кількох днів.

Тобто офсет не дає змоги запустити тираж оперативно. Технологія не підійде, коли замовнику вкрай важливі стислі терміни. Методом цифрового друку можна отримувати відбитки практично відразу за наявності графічних макетів у комп’ютерних файлах, однак на тираж піде більше часу, ніж за офсетного способу друку.

Отже, цифровим способом рентабельно надрукувати 10, 50, 100 примірників, причому не більшої за формат А3. А офсет доречний за кількості примірників понад 200, причому формат можливий до А1.

Якість друку в цифровому варіанті вища, зображення чіткіші та яскравіші. Зате офсет дає змогу друкувати у кольоровій моделі Pantone.

CMYK передбачає кольоровий друк на основі чотирьох фарб — блакитної, пурпурової, жовтої та чорної. Змішування їх у різних пропорціях «обманює» людське око й дає всі можливі відтінки кольорів на друці. Фарби переносять на папір за допомогою растру — майже не помітних точок, із яких складається зображення. Недоліком може стати різниця у відтінках в одному й тому самому місці виробу в різних частинах тиражу і навіть на різних сторінках одного видання. CMYK найбільше підходить для продукції невеликого формату з великою кількістю відтінків: кольорових фото, складної графіки, книжкових ілюстрацій…

Pantone — модель із кольорами, сформованими через безпосереднє змішування фарб. Кожен колір має своє місце у спеціальній шкалі та свій номер. Такий метод точніше витримує відтінки в межах видання і цілого тиражу. Його рекомендуємо для друку з фірмовими кольорами компаній, із використанням спеціальних металізованих, пастельних відтінків, а також особливо яскравих, неонових.

Існує і поєднання двох технологій — CMYK і Pantone, воно дає можливість друкувати Pantone методом CMYK. Для цього застосовують спеціальну шкалу кольорів, що «порівнює» аналоги кольорів за двома системами.

Бо друк і 1 примірника, і 50, і 1000 потребує приладки, налаштування друкарського устаткування. Це складний, тривалий процес, який становить значну частку у вартості замовленої вами продукції.

Лаки — це рідкі розчини, які після застигання утворюють плівку, що захищає поліграфічну продукцію, додає їй глянцю, яскравості чи інших вигідних якостей. Ультрафіолетовий (УФ-лак) закріплюють ультрафіолетовим опроміненням, наносять суцільно або на окремі ділянки зображення (мінус — на виробі залишаються відбитки пальців). Воднодисперсний (ВД-лак) практично не помітний, це захист для фарби і паперу, він буває матовий (приглушує кольори і додає глибини зображенню) та глянцевий (підсилює яскравість). Офсетний лак — найдоступніший, такої самої структури, як і офсетні фарби, додає насиченості кольорам, захищає, прискорює сушіння тиражу.

Ламінація ж — це готова прозора плівка різної товщини, матова і глянцева. Її припресовують до продукції за високої температури. Вона захищає, додає ефектів і ефектності. Порівняно з УФ-лаком, вона швидша у роботі й дешевша. Але заламінувати можна тільки цілком весь аркуш, вибіркового варіанту немає.

Отже, якщо у вас роздаткова продукція типу флаєрів або візиток чи посібники, які не потребують додаткового оформлення, треба якось захистити кольори чи підтискають терміни виготовлення, то ваш варіант — ВД-лак або офсетний. Якщо ж робите каталог, буклет або журнал із презентабельною обкладинкою, подумайте про ламінацію або УФ. Найчастіше на обкладинку використовують саме ламінацію (заради захисних властивостей), іноді в комплексі з УФ-лаком. Сам УФ використовують і на обкладинку, і на внутрішню частину виробу — для розстановки необхідних акцентів.

Якщо правильно використовувати постдрукові процеси, то можна вберегти себе від зайвих витрат і отримувати саме ту продукцію, яка потрібна саме вам!

Збірні тиражі друкуються на одному аркуші з декількох макетів невеликого формату. Скажімо, в одному тиражі можна випустити єврофлаєри, роздаткові візитки та іншу продукцію невеликих форматів: А7, А6, А5, А4. Це дає можливість отримати «роздрібний товар за оптовою ціною». Адже приладка устаткування й постдрукова обробка — одна для всіх виробів. При цьому, звісно, поліграфічні вимоги до них мають бути однаковими, як і терміни випуску.

Індивідуальний тираж — це коли друкарську машину налаштовують спеціально під ваші вимоги, перевіряють передачу корпоративних кольорів тощо. Такий ексклюзив потребує додаткових витрат, але результат того вартий.

Почати — з того, щоб вам було що рекламувати. Працює це так: перехожий затримує погляд, сприймає бренд, зацікавлюється, запам’ятовує, шукає в інтернеті й замовляє. Якщо у вас немає сайту або він не висвічується в перших рядках пошукових систем, брендування авто вас не врятує. Також у вас має бути бренд, а відповідно — логотип і виразний слоган. Саме їх варто розмістити на автомобілі, а не фото вашого виробничого процесу. Фотографії на авто не «чіпляють», не запам’ятовуються, не вирізняють саме вашої компанії, їх багато скрізь і вони губляться. Натомість бренд — унікальний. Тепер зміст: не потрібно обклеювати машину списком своїх послуг — виділіть із нього одну, найхарактернішу, яка б задовольняла відразу кілька можливих бажань клієнта, і будуйте навколо неї дизайн. Ну, а дизайн зробіть таким, який би зацікавив, захопив і запам’ятався. У вас лише 2,5 секунди, щоб привернути увагу перехожого. Складно? Допоможемо! Комплексний підхід — це фішка нашої рекламної агенції. Звертайтеся.